Лозува́тка – село Криворізького району Дніпропетровської області. Лозуватсільській раді підпорядковані села Базарове, Мар’янівка, Новоганнівка, Раєво-Олександрівка. Знаходиться на р. Інгулець (притока Дніпра), за 157 км від обл. центру, за 18 км від райцентру, за 8 км від міжнародного Аеропорту Кривий Ріг та за 6 км від залізниної станції Грековата. Площа 15,23 км2. За переписом 2001, насел. Складало 6730 осіб, станом на 2015 – 7560 осіб; переважно українці (99 %), проживають також азербайджанці, вірмени, росіяни, цигани. Через Лозуватку проходить автомобільний шлях Кривий Ріг–Кіровоград. 

Назва села походить від заростей лози уздовж берегів Інгульця. Лозуватці здавна займаються лозоплетінням, зокрема виготовляють кошики, абажури, меблі тощо. 1983 археологічною експедицією Криворізького Істор. -краєзнавчого музею під керівництвом О. Мельника в околицях села досліджено 6 курганів. Засновано 1765 року переселенцями з Чернігівщини. Після ліквідації Запорозької Січі Лозуватка отримала статус державної слободи. 1816 року переведено на становище військового поселення, від 1857року – знову державної слобода. 1854 відкрито першу школу, 1873 – земське училище. У другій половині ХIX ст. – поч. ХX ст. – волость Центр Верхньодніпровського повіту Катеринославської Губернії. Тоді ж тут була розвинена торгівля, зокрема працювало багато різноманітих магазинів, проводили щотижневі базари та 3 ярмарки на рік. 1788 у Лозуватці мешкали 353, 1859 – 3436, 1886 – 3938, 1897 – 7477, 1908 – 8015 осіб. 

Під час воєнних дій наприкінці 1910-х рр. влада неодноразово змінювалася. 1919–23 – село Криворіз. Пов., 1923–30 – Криворіз. Округи, від 1932 – Дніпропетровської області жителі потерпали від голодомору, зазнали сталінських репресій. Від 13 серпня 1941 - 23 жовтня 1943 та від 30 жовтня 1943 - 8 березня 1944 – під німецько-фашистською окупацією. Під час визволення села загинули 443 радянських бійців. У селі похований герой Радянського Союзу І. Базаров, літак якого був підбитий німцями 22 листопада 1943. На фронтах 2-ї світової війни воювали 777 лозуватців, з них 400 загинули. 

Нині працює потужне птахогосподарство. Є поклади мармуру (Фрунзів. Родовище). У Лозуватці 2 ЗОШ, 2 дитсадки; музична школа, Будинок культури, 2 бібліотеки; лікар. Амбулаторія; відділ. Ощадбанку. Збереглася Свято-Миколаївська церква, зведена 1897. Поблизу Лозуватки і с. Недайвода Криворізького р-ну – ландшафт. Заказник заг. -держ. значення Інгульський степ. Встановлено мемор. Комплекс Слави з монументом «Матері», пам’ятні знаки жертвам голодомору, «Гармата», на місці поховання Героя Радянського Союзу І. Базарова, з нагоди 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка. Серед видататних уродженців – фахівець у галузі ДВЗ В. Дяченко, Герої Рад. Союзу О. Дерев’янко, І. Нежигай. Із селом пов’язане життя диригента, композитора, народного артисту. УРСР Я. Орлова. 2 лютого 2015 поблизу Лозуватки в автомобільній Катастрофі загинув співак Кузьма (А. Кузьменко).

Літ.: Стецюк В. В. Лозуватка: історія та сьогодення українського села. Історичне минуле, 1765–1914. Кривий Ріг, 2015.