Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства
Державна податкова служба України продовжує політику відкритості та прозорості у своїй діяльності та використовує результативні формати співпраці з платниками.
Задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю податковою службою запроваджено Комунікаційну податкову платформу. Ця платформа покликана активізувати співпрацю державного органу з платниками.
Комунікатори – фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону, забезпечуватимуть ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області.
Так, на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.
На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.
У зверненнях платників в обов’язковому порядку зазначається інформація (номер телефону для контакту, e-mail тощо) для зворотнього зв’язку – надання відповідей або інформації про запланований захід.
За результатами розгляду таких звернень, за потребою заявників, ГУ ДПС будуть плануватись комунікації з платниками у різних форматах (зустрічі, засідання «круглих столів», семінари тощо), у тому числі і в режимі онлайн.
Податкова служба зацікавлена у подальших інформаційних контактах з бізнес-спільнотою та громадськістю. Саме тому такий інструмент взаємодії, як Комунікаційна податкова платформа, надасть змогу платникам податків оперативно вирішувати актуальні питання в діалозі з податківцями.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через реєстратор розрахункових операцій з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку на додану вартість (далі – платник ПДВ) квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються, зокрема критерії ризиковості здійснення операцій, на підставі яких зупинено реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
До таких критеріїв відносяться:
► відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в ПН, поданій для реєстрації в ЄРПН, у таблиці даних платника ПДВ як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПН/РК на збільшення суми податкових зобов’язань, яку/який подано для реєстрації в ЄРПН, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року у ЄРПН, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному вебсайті ДПС.
► відсутність (анулювання, зупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника ПДВ на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 і 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), стосовно товарів, зазначених платником податку в ПН/РК, поданих для реєстрації в ЄРПН на дату їх складення.
3. Відсутність на дату складення ПН/РК відомостей (актуального запису) в ЄРПН платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб’єкта господарювання, який подав для реєстрації в ЄРПН ПН/РК у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 ПКУ.
► складення РК постачальником товарів/послуг до ПН, що складена на отримувача – платника ПДВ, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД – зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг – перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого/такої товару/послуги, зазначеного/зазначеної в РК, поданому для реєстрації в ЄРПН, у таблиці даних платника ПДВ як товару/послуги, що на постійній основі постачається (надається).
► перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в РК на зменшення суми податкових зобов’язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в ЄРПН, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 01 січня 2017 року, зазначеного постачальником у зареєстрованих у ЄРПН ПН/РК, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 01 січня 2017 року, зазначеного отримувачем у зареєстрованих у ЄРПН ПН/РК на постачання такого/такої товару/послуги.
► складення РК на зменшення податкових зобов’язань до ПН, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, та подання для реєстрації в ЄРПН у строк, що перевищує 14 календарних днів з дня складення ПН, зареєстрованої в ЄРПН без порушення граничних строків реєстрації, встановлених ПКУ.
Норми визначені у додатку 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 із змінами.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 із змінами (далі – декларація), використовується для складання звітності починаючи з 01.01.2018, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди.
У декларації заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. У разі незаповнення рядка через відсутність значення – він прокреслюються (у разі подання в паперовому вигляді) або не заповнюється (у разі подання засобами електронного зв’язку). Вартісні показники декларації зазначаються у гривнях з копійками.
Рядки 4 – 8 розд. ІІІ «Розрахунок податкового зобов’язання» декларації заповнюються у разі уточнення податкових зобов’язань, зокрема:
▪ у рядку 4 відображається річна та з розбивкою за місяцями нарахована сума зобов’язання за даними раніше поданої декларації, що уточнюється (р. 3 податкової декларації, що уточнюється (або р.5 декларації в редакції наказу ДПА України від 24.12.2010 № 1015 або наказу Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 № 865));
▪ у рядку 5 – нарахована до збільшення сума податкового зобов’язання у поточному році з розбивкою за місяцями, за якими не настав та/або минув термін сплати (р. 3 – р. 4);
▪ у рядку 6 – нарахована до зменшення сума податкового зобов’язання у поточному році з розбивкою за місяцями, за якими не настав та/або минув термін сплати (р. 4 – р. 3);
▪ у рядку 7 – сума штрафу, яка зазначається в колонці 3 ((сума колонок з 4 по 15 рядка 5 лише за місяцями, за якими минув термін сплати) х 3% або 5%);
▪ у рядку 8 – сума пені обчислена з дотриманням норм ст. 129 Податкового кодексу України. Загальна сума пені зазначається в колонці 3, а в колонках з 4 по 15 з розбивкою за місяцями.
При цьому в рядках з 4 по 6 та 8 розд. ІІІ декларації заповнюються колонки з 3 по 15.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Норми встановлені п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 296.2 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.
Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі, зокрема, самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп (абзац перший п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).
Підпунктами 49.18.2 та 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
► календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
► календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ (для платників податків на доходи фізичних осіб) – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752) (далі – Декларація за формою № 752).
Водночас, тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV ПКУ застосовуються з урахуванням таких особливостей, визначених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Підпунктом 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи мають право не сплачувати єдиний податок.
При цьому такими особами декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п.п. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ єдиний податок не сплачувався.
Відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, встановлюється у розмірі 2 відс. доходу, визначеного відповідно до ст. 292 ПКУ (п.п. 9.4 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником з особливостями, встановленими п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву (абзац перший п.п. 9.8 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, дорівнює календарному місяцю (п.п. 9.6 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2022 № 124.
Слід зазначити, що нормами ПКУ не визначені терміни подання податкової декларації у разі переходу з першої або другої групи на третю групу за заявою щодо використання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки (далі – Заява).
Враховуючи вищевикладене, платник єдиного податку першої або другої групи, який здійснює господарську діяльність і у визначені ПКУ терміни сплачував єдиний податок, востаннє сплачує авансовий внесок з єдиного податку в місяці, в якому подано Заяву, та в Декларації за формою № 752 зазначає суму щомісячних авансових внесків, сплачених ним у відповідних кварталах.
Разом з тим, платник єдиного податку першої або другої групи, який скористався правом не сплачувати єдиний внесок відповідно до п.п. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, в Декларації за формою № 752 не заповнює інформацію щодо таких періодів, в яких не сплачувались авансові внески з єдиного податку.
З урахуванням терміну визначеного п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ, для забезпечення відображення в інтегрованих картках платника достовірної інформації щодо авансових внесків по єдиному податку, фізична особа – підприємець у разі переходу в середині місяця кварталу з першої або другої групи на третю групу з особливостями оподаткування на період дії воєнного стану подає Декларацію за формою № 752 протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем кварталу, в якому подана Заява.
Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є:
фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464),
фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464),
члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).
Згідно з абзацом першим п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пп. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.
Так, згідно з абзацом першим п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.
При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався (абзац другий п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що оподаткування операцій податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна регламентується ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Абзацом першим п. 172.3 ст. 172 ПКУ визначено, що дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку (далі – Єдина база), або не нижче ринкової вартості такого об’єкта, визначеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі.
Згідно з п. 172.8 ст. 172 ПКУ для цілей ст. 172 ПКУ під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.
Укладання попередніх договорів передбачено ст. 635 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ), відповідно до якої попереднім є договір, сторони якого зобов’язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Згідно з ст. 571 ЦКУ якщо порушення зобов’язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов’язання сталося з вини кредитора, він зобов’язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
Сторона, винна у порушенні зобов’язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.
У разі припинення зобов’язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню. У такому випадку завдаток не є об’єктом оподаткування.
При цьому, завдаток є забезпеченням виконання обов’язку по договору купівлі-продажу нерухомого майна та буде являтись доходом фізичної особи у разі отримання такого завдатку у власність у вигляді відшкодування за ухилення від укладання договору купівлі – продажу іншою стороною.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує, що відповідно до абзацу першого п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування (з 01.09.2021 до 01.09.2022) має право добровільно подати до контролюючого органу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – Декларація) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Форма Декларації та Порядок подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.08.2021 № 439 із змінами.
Відповідно до п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ Декларація подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Так, згідно із ст. 42 прим. 1 розд. II ПКУ платник податків стає користувачем Електронного кабінету (Е-кабінет) та набуває право, зокрема, подавати звітність в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) з дотриманням вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом Електронного кабінету .
Для подання Декларації через вебпортал ДПС фізичній особі необхідно:
1. Увійти до Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Вхід до приватної частини Електронного кабiнету через офіційний вебпортал ДПС ініціюється користувачем кнопкою «Вхід» у правому кутку верхньої горизонтальної навігаційної панелі.
При цьому доступ до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням КЕП, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).
Інформація щодо порядку отримання КЕП у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) розміщена на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО».
Для входу до приватної частини Електронного кабінету користувачу необхідно в полі «Оберіть АЦСК» обрати АЦСК, що сертифікував цей ключ, відкрити файл ключа кнопкою «Обрати», ввести пароль ключа у полі «Пароль захисту ключа», та натиснути кнопку «Зчитати». Кнопка «Увійти» активується після зчитування даних сертифікату ключа.
2. Обрати меню «ЕК для громадян», розділ «Одноразова (спеціальна) добровільна декларація» та натиснути кнопку «Створити».
3. У запропонованій формі Декларації персональні дані підтягуються автоматично, але їх потрібно перевірити, та у разі наявності в таких даних помилок – виправити їх.
4. Заповнити необхідні розділи та поля Декларації. При цьому для заповнення інформації щодо вартості активів у розд. III – IX Декларації необхідно скористатися кнопкою «+».
5. Після того, як всі дані внесені, зберегти Декларацію шляхом натискання кнопок «Зберегти» та «Закрити».
6. Виділити рядок із створеною Декларацією, натиснути кнопку «Підписати» та підписати за допомогою КЕП (у спливаючому вікні здійснити дії аналогічно для входу до приватної частини Електронного кабінету) натиснути «Підписати»;
7. Виділити рядок із підписаною Декларацією та натиснути кнопку «Відправити». Слід зазначити, що переглянути відправлену Декларацію можливо в меню «Перегляд звітності» розд. «Додатково» Електронного кабінету.
Для приєднання до Декларації сканованих копій документів, що підтверджують витрати на придбання активів, необхідно в кінці Декларації проставити позначку «відмітка про наявність додатків» та у розділі «Додатки» заповнити поля щодо основних реквізитів документів, що додаються. При цьому кожен документ має бути збережений в окремому додатку. Для збереження сканованого документа необхідно натиснути кнопку «Зберегти».
Як правильно заповнити платіжний документ на сплату податків: «призначення платежу»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький південний регіон) інформує.
Як правильно заповнити платіжний документ на сплату податків – актуальне питання для платників податків.
Найчастіше неправильне заповнення платіжного документу призводить до несвоєчасного зарахування платежів до бюджету.
Нараховані і сплачені суми податків, зборів та інших платежів до бюджетів, ЄСВ обліковуються в інтегрованих картках платників (ІКП), які відкриваються органами ДПС за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
Для того, щоб сплачена сума вірно відобразилася в ІКП платника податків, необхідно чітко дотримуватись вимог наказу МФУ від 24.07.2015 № 666 (із змінами) «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів». В цьому Порядку в доступній формі описано як правильно заповнювати поле платіжного документа «Призначення платежу».
Саме поле «Призначення платежу» використовується для обліку сплачених сум в інформаційній системі (ІС) податкової служби для ідентифікації платника податку та занесення сплаченої суми до його ІКП. В разі некоректного заповнення цього поля сплачена сума буде обліковуватись окремо як нез’ясована, а в ІКП може виникнути податковий борг, на який буде нараховуватися пеня та штрафні санкції за несвоєчасну сплату платежу. Навіть у випадку уточнення призначення нез’ясованого платежу на підставі заяви платника така сума буде внесена до ІКП платника податків не раніше дати поданої ним заяви. За період існування податкового боргу в ІКП буде нараховано пеню та штрафні санкції відповідно до чинного законодавства.
Таким чином, правильно заповнені платіжні документи на сплату податків – гарантія вчасного надходження коштів до бюджетів усіх рівнів.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи – сільськогосподарські товаровиробники, належать, зокрема, юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Норми передбачені п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 292 прим. 1.2 ст. 292 прим. 1 ПКУ встановлено, що базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.
У разі якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області.
Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.
Абзацами першим і п’ятим п. 289.2 ст. 289 ПКУ визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 01 січня поточного року.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
При цьому п. 5 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що індекс споживчих цін для цілей оподаткування єдиним податком четвертої групи застосовується із значенням 100 відсотків:
► для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) за 2015 та 2017 – 2022 роки;
► для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) за 2015 та 2017– 2020 роки.
Згідно з п. 293.9 ст. 293 ПКУ для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):
● для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту) – 0,95 (п.п. 293.9.1 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);
● для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,57 (п.п. 293.9.2 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);
● для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) – 0,57 (п.п. 293.9.3 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);
● для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,19 (п.п. 293.9.4 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);
● для земель водного фонду – 2,43 (п.п. 293.9.5 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);
● для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту, – 6,33.
Перелік гірських зон та поліських територій визначається Кабінетом Міністрів України (п.п. 293.9.6 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);
● для сільськогосподарських угідь, на яких розташовані будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до підкласу «Будівлі для птахівництва» (код 1271.2) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, або для сільськогосподарських угідь, які використовуються для обслуговування таких будівель, споруд, з урахуванням даних Державного земельного кадастру, – 50 (п.п. 293.9.7 п. 293.9 ст. 293 ПКУ).
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Починаючи з 10 червня 2021 року в Україні офіційно діють електронні трудові книжки.
Що таке електронна трудова книжка?
Це цифровий аналог паперової трудової книжки. Її впровадили, щоб удосконалити облік трудової діяльності українців, зменшити паперовий документообіг і пов’язані з цим ризики втрати чи пошкодження документів.
Також сучасна система дасть змогу працівникам будь-коли перевірити свій страховий стаж, а в майбутньому – автоматично вийти на пенсію без візиту до Пенсійного фонду України.
Що змінилося?
Відтепер кожен роботодавець зобов’язаний надавати відомості про трудову діяльність своїх найманих працівників в електронному форматі. Зокрема, робити записи про прийняття на роботу, переведення чи звільнення, строкову військову службу та інші події, які раніше фіксувалися в паперовій формі.
За Законом України від 05 лютого 2021 року № 1217-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» у працівників і роботодавців є п’ять років для оцифрування трудових книжок. Після перевірки даних з боку Пенсійного фонду України та їхнього внесення до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування буде сформований кінцевий варіант електронної трудової книжки. Відтоді паперова версія буде непотрібна і зможе зберігатися в працівника або вестися паралельно з електронною версією, якщо цього забажає працівник.
Де знайти електронну трудову книжку?
Для цього необхідно увійти до особистого кабінету на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України (ПФУ) за допомогою авторизації:
► за кваліфікованим електронним підписом (КЕП), який можна отримати в Державній податковій службі України, акредитованому центрі сертифікації ключів, а також у деяких банках;
► за логіном і паролем – для цього необхідно зареєструватися на порталі за допомогою коду, отриманого в територіальних органах ПФУ за наявності паспорта, ідентифікаційного коду та відповідної заяви;
► через сервіс ID.GOV.UA, який передбачає ідентифікацію за електронним підписом, за мобільним телефоном (Mobile ID) або наявності рахунку в одному з 27 банків України (Bank ID).
Хто може вносити інформацію?
Відомості про трудову діяльність можуть вносити самі працівники та/або їхні роботодавці. Для цього необхідно мати скановані кольорові копії усіх сторінок трудової книжки у хронологічному порядку та відповідних документів, до яких внесено записи з оригіналів трудової або інших документів, що підтверджують стаж.
Найманий працівник має можливість перевірити записи про трудові відносини, обравши розділ «Електронна трудова книжка».
В електронній трудовій книжці наразі є дані за основним місцем роботи, починаючи з 2004року. Якщо трудова діяльність почалася раніше, можливо додати про це інформацію особисто, надіславши скановані копії документів.
Скан-копії яких документів потрібно надавати?
До електронної трудової книжки треба завантажити всі документи, що впливають на розрахунок стажу. Окрім трудової книжки, це можуть бути документи про набуття освіти, свідоцтво про народження дитини (для жінок), військовий квиток та інші документи.
Більш детальніше про електронну трудову книжку можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі Державної служби України з питань праці за посиланням
Закон України № 1914 - рентна плата
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує.
Метою запровадження Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі - Закон № 1914) є забезпечення збалансованості бюджетних надходжень шляхом підвищення ефективності використання економічних ресурсів країни, а також усунення прогалин чинного законодавства.
Для платників рентної плати за користування надрами запропоновано:
уточнення визначення об’єктів оподаткування у частині приведення норм Податкового кодексу до законодавства в галузі видобування, що відповідно призведе до коригування бази оподаткування рентною платою платниками;
систему диференціації ставок руд заліза та марганцю, яка забезпечить ефективний розподіл економічної вигоди гірничих підприємств в умовах високої мінливості цін.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) звертає увагу, якщо громадяни здають в оренду житлову чи іншу нерухомість, а також рухоме майно, то отримані доходи необхідно задекларувати.
Відповідно до статті 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підлягають декларуванню доходи, отримані від здачі в оренду не лише житлових приміщень, але й гаражів, дачних будинків, присадибних та інших земельних ділянок.
Якщо нерухомість або інше майно орендує юридична особа або фізособа – підприємець, то податковим агентом є саме орендатор. Він і повинен утримати та перерахувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за ставкою 18 відсотків та військовий збір за ставкою 1,5 відсотки.
Якщо ж нерухомість здається фізичній особі, то ПДФО та військовий збір сплачує орендодавець. Також, оподаткуванню підлягають доходи, отримані від здавання в прокат автотранспорту та іншого рухомого майна.
Відповідно до п.п. 69.1 п. 61 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, у випадку відсутності у платника податків можливості, зокрема своєчасно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), платники звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим наданням Декларації протягом 6-ти місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Державна податкова служба України для забезпечення взаємодії з платниками податків інформує про права та обов’язки платників та контролюючих органів з питань міжнародного оподаткування (оподаткування доходів нерезидента, контроль за контрольованими іноземними компаніями та нерезидентами).
1. Щодо подання додатку ПН до декларації з податку на прибуток та відповідальності платників за порушення податкового законодавства
Відповідно до вимог п.103.9 ст.103 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс), звітувати до податкового органу про утримані та сплачені до бюджету податки з доходів нерезидентів мають особи, які виплачують такі доходи. Такою звітністю є додаток ПН до податкової декларації з податку на прибуток підприємства.
Згідно з пп. 141.4.2 п. 141.4 ст.141 Кодексу особами, які надають звітність, є резиденти, у тому числі фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, або суб’єкти господарювання (юридичні особи чи фізичні особи - підприємці), які обрали спрощену систему оподаткування, або інші нерезиденти, які провадять господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу із джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що здійснюються в національній валюті).
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (зміни внесені Законом від 12 травня 2022 року № 2260). Для платників законодавчі зміни передбачають особливості справляння податків у таких ситуаціях:
- у платника відсутня можливість своєчасно виконати податковий обов’язок – звільнено від відповідальності, проте зобов’язано виконати такий обов’язок протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану;
- платник має можливість своєчасно виконувати податковий обов’язок – звільнено від відповідальності за несвоєчасне виконання таких зобов’язань, граничний термін виконання яких припадає на період з 24.02.2022 до 27.05.2022 за умови реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20.07.2022 року та сплати податків та зборів не пізніше 31.07.2022 року;
- у платника відновилась можливість виконувати свої податкові обов’язки, термін виконання яких припадає на період з 24.02.2022 до дня відновлення можливості – звільнено від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, за умови реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого місяця наступного за місяцем відновлення таких можливостей.
Звертаємо увагу, що підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків здійснюватиметься за окремими Порядком, який буде затверджено Міністерством фінансів України.
Разом з тим, відповідно до вимог п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID – 19), штрафні санкції не застосовуються.
2. Строки давності
Відповідно до вимог п. 102.1 ст. 102 Кодексу, загальний строк давності для проведення перевірок та визначення суми грошових зобов’язань для контролюючого органу та платника податків складає 1095 днів (3 роки), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації строк 1095 днів обраховується з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації), в межах поданих уточнень.
Згідно з пунктом 522 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (із змінами, внесеними Законом від 13.05.2020 № 591-IX) на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупинений перебіг строків давності, передбачених статтею 102 Кодексу.
Проте дія пункту 522 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» Кодексу зупинена на період дії воєнного, надзвичайного стану (зміни внесені Законом України від 15.03.2022 №2120-IX).
Разом з тим, відповідно до вимог п. 102.9 ст. 102 Кодексу (зі змінами, внесеними Законом України від 15.03.2022 №2120-IX) перебіг строків давності на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану для платників та контролюючого органу зупинений.
Там чином, строки давності в частині оподаткування доходів нерезидентів зупинені з 18.03.2020.
3. Щодо здійснення перевірок з питань оподаткування доходів нерезидентів
Під час дії воєнного стану в Україні податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки – зупинені, крім документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених, зокрема, підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Кодексу в частині оподаткування доходів нерезидента (п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу).
Слід також зазначити, що по перевірках, які завершено, терміни надання заперечень до акту перевірок та оскарження прийнятих податкових повідомлень рішень також призупиняються на період воєнного стану в Україні.
При цьому по зупинених відповідно до вищевказаних норм Кодексу перевірках з питань оподаткування доходів нерезидентів терміни проведення таких перевірок також призупиняються.
4. Щодо єдиного податку за відсотковою ставкою в розмірі 2%.