Село Анастасівка ( з 1993 року до 2020 р. входило до складу Грузької сільської ради) розташоване за 3,4 км на захід від с. Грузьке. Рельєф хвилястий, тягнеться вздовж балки. Має одну вулицю, 93 двори. Площа 46,9 га. Населення села на 01.01.2021 року 104 особи.
Курганний могильник розташований на плато за 1,3 км у південно-східному напрямку від південної околиці села. Складається з двох насипів. Оглянутий археологом О.О.Мельником у 1983 році.
Засноване в 30-х роках ХІХ ст. поміщиком Кудрявцевим. Після його смерті маєтком правила його дружина Настя. Тому село почали називати Настасівкою, а пізніше Анастасівкою (на російський манер). Після столипінської реформи землі належали поміщикам Свідерському та Невидику, які скупили їх, скориставшись новими можливостями.
В 70-х роках ХІХ ст..приїхали 5 сімей з Росії. Серед першопоселенців Оселедченки, Діденки, Смирнови, Кисельови, Батички, Векленки, Ткаченки. Селяни брали участь у революційних подіях 1905, 1917 рр.
Багато жителів померло від епідемії «іспанки» в 1917-1919 роках.
В 30-х роках ХХ ст. організований колгосп «Країна Рад».
Зі створенням у 1932 р. Дніпропетровської області село Анастасівка включено до складу Новолозуватської сільської ради..
У 1940 існувало 80 дворів з населенням 198 жителів. В 1965 мешкало 295 осіб, в 1973 – 268 осіб, в 2000 році – 260 чол, в 2010 – 135 осіб.
У Другій світовій війні брали участь 90 чоловік. 45 загинули, а 45 повернулися додому. У братській могилі села поховано 44 бійці, які загинули, визволяючи Анастасівку від німецько-фашистських загарбників. Пам’ятний знак на братській могилі встановлено в 1967 році, реконструйовано в 1972 році.
Село відбудоване на початку 50-х, електрифіковане в 1956 р.
В 1967 році (до 50-річчя Великої Жовтневої революції) силами громадськості побудовано сільський клуб на 50 місць. Діяли медпункт, магазин, восьмирічна школа (яка існувала до 1974 р.).
Молочно-товарна ферма третього відділку птахорадгоспу «Новолозуватський»(створеного в 1974 році), яка славилася високими надоями – понад 4-х тисяч літрів молока на кожну корову.
Відомі особистості села: Векленко Никін Митрофанович, військовий фельдшер, унтер-офіцер. Врятував від смертельної «іспанки» не один десяток анастасівців.
Пухальський Ілля Петрович, учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни, полковник, військовий керівник. Нагороджений Орденом Червоного Прапора, Орденом Червоної Зірки, численними медалями.
Векленко Олександр Володимирович, краєзнавець за покликом душі, громадський діяч Придніпров’я, який зібрав і систематизував історичні відомості про Криворізький район в різні періоди життя. Особливо велика заслуга його у написанні 5 томів книги «Свіча пам’яті» та увіковічнення подвигу простих селян в роки Великої Вітчизняної війни.
Вознюк Тетяна Юхимівна, новатор с/г виробництва, майстер високих надоїв, наставниця молоді. В 80-х роках ХХ ст. нагороджена Орденом Трудового Червоного прапора, знаком Пошани .